МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” З в і т про виконання лабораторної роботи №12 з дисципліни “Фізика” на тему: “Вимірювання потужності експозиційної дози природного радіаційного фону” ЛЬВІВ – 2016 Мета роботи Отримати навики проведення дозиметричних вимірювань і провести експериментальну оцінку середньої потужності експозиційної дози природного фону іонізаційного випромінювання Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати будову атомного ядра (§5.1), фізичну суть явища радіоактивності (§5.2), будову і принцип роботи лічильника Гейгера–Мюллера (§5.4) Прилади і обладнання Дозиметр, секундомір Теоретичні відомості та опис установки Дозиметр–сигналізатор, який використовується в даній лабораторній роботі, дає можливість виявити природне
– випромінювання, оцінити за допомогою звукової сигналізації його інтенсивність, а також виміряти потужність експозиційної дози (ПЕД) природного
– фону в мкР/год. На рис.1 наведено результат вимірювань потужності експозиційної дози природного радіаційного фону, зроблених за допомогою промислового дозиметра-радіометра “Сосна”. На горизонтальній осі відкладена потужність
експозиційної дози в мкР/год, а по вертикалі – кількість
випадань одного і того ж значення. Кожна точка на даній гістограмі відповідає одному вимірюванню. Як видно з гістограми, найбільш імовірне значення потужності
експозиційної дози, яка відповідає її максимуму, дорівнює
=7–8 мкР/год.
Рис. 1 Одне вимірювання дозиметром “Сосна” триває за часом більше 20 с. Цей проміжок часу в подальшому будемо називати часовим вікном (залежить від типу дозиметра). Виконання роботи здійснюється лабораторним дозиметром, для якого часове вікно вказане на робочому місці. Воно визначається саме типом промислового дозиметра, за допомогою якого проводиться тестування лабораторного дозиметра. У нашому випадку тестування здійснювалось за допомогою дозиметра “Сосна”. Тестування проводять таким чином. За допомогою лабораторного дозиметра підраховують число
звукових сигналів впродовж часового вікна. Проводять ряд таких вимірювань, кількість яких повинна бути такою як і на дозиметрі “Сосна”. Далі будують аналогічну до рис.1 гістограму, де по горизонталі відкладають можливі числа
кількості звукових імпульсів протягом одного часового вікна, а по вертикалі - кількість випадань
даного значення із проведеного ряду вимірювань. З одержаної гістограми за максимумом визначаємо найбільш імовірне значення числа
, тобто
. Відношення
, визначає коефіцієнт S, на який необхідно помножити найбільш імовірне число звукових імпульсів, які видає лабораторний дозиметр при вимірюванні радіаційного фону протягом часового вікна. Його значення подається на робочому місці (тестування кожного дозиметра проводиться заздалегідь і вказується значення S). Отже, виміряне значення потужності експозиційної дози в мкР/год дорівнює
(1) і є найбільш імовірним значенням потужності експозиційної дози природного радіаційного фону. Послідовність виконання роботи Увімкнути дозиметр в мережу 220 В. Виміряти число
звукових імпульсів протягом часового вікна, тривалість якого вказана на робочому місці. Число можливих звукових імпульсів, отриманих за допомогою дозиметра, наведені в графі “Число звукових імпульсів
” таблиці 1. В графі “Кількість випадань
” зробити запис про здійснення події випадання. Повторити вимірювання згідно п.п. 2. Їх кількість
вказана на робочому місці. Як правило
. Побудувати експериментальну гістограму: на горизонтальній осі відкладати можливі числа
кількості звукових сигналів дозиметра протягом одного часового вікна, а по вертикальній осі - кількість випадань
одного і того ж значення
. За максимумом гістограми визначити максимум
і за формулою (1) визначити найбільш імовірне значення ПЕД
природного радіаційног...